на одному подиху глянув усі серії, ну що тут можна сказати браво не очікував такого класного життєвого серіалу, гра акторів на високому рівні і за ними дійсно було цікаво спостерігати і співчувати.
P.S. Український кіноматограф за останні роки дуже прогресує і це радує.
Сначала воспринимаешь это как колорит. Сельский клуб, магаз, школа и библиотека твоего детства. Один в один. Ковры в полоску и с оленями, печки и серванты. Несменные традиции. Вареники. Замерзшее в доме ведро воды. Деревенский дискач. Драки - святое дело.
Бесконечные долги в магазине. Непрекращающаяся бухаловка. Секс за водокачкой. Иногда он заканчивается даже свадьбой, долги за которую отдают годами. Актеры - великолепны. Они не играют, они просто есть.
Сначала подмечаешь словечки, узнаешь соседей и диалоги. Ржешь - комедия же. Но затем понимаешь - это не колорит. Это никакая не комедия, а лютая безнадега. Лютейшая.
Вот так я узнала, что в Украине снимают сериалы. С настоящими актерами, светом, музыкой и вот этим всем.
Очень рекомендую всем, но понять смогут только избранные ) Надеюсь, никто из вас не входит в их число.
Неймовірний серіал, дивилась з захопленням. Дуже життєвий, дуже щирий, дуже справжній. Гра акторів зачаровує, вони не грають, а проживають свої ролі. Фінал дуже сильний
Не очікувала, що на СТБ можуть показувати такий неймовірний серіал! Добре, що в стрічці на ФБ побачила рекомендацію і переглянула його. Неймовірні актори, яким неможливо не співчувати. І добре, що всі герої не чорно-білі, а зображені спражніми людьми з усіма їх недоліками та тарганами, а також болем та позитивом. За останню серію окрема подяка творцям серіалу. Болюча тема, але замовчувати її не можна.
Насправді, не зважаючи на велику к-ть жартів серіал дуже депресивний як на мене. Те що там відбувається—нездорóво. Сумно, бо насправді дуже реалістично
@1rococo1: так, це точно не комедія. Але у переважній більшості тут є щось для кожного українця, є про що подумати. Добре, що не рівень "Гніздо горлиці". А цей серіал крутий.
The best thing that was shot during the years of independence! Everything in the series is beautiful: the selection of actors; texts of dialogues that can be torn into quotes; adaptation. High!!!
Жинка головы -- одна из моих любимых персонажей, наравне с бабами Параской и Палажкой))) Как она пьяного Тёмчика забирала на машине -- это цирк :DD Если в начале ещё хоть как-то бывало смешно, то под конец такая уже тоска зелёная, что утопиться хочется. И да, мы, может, живём вот так плохо и по-дурацки, но точно не так безнадёжно. Короче, посмотрела залпом за 3 дня, сижу в депрессии, но всё же горжусь, что Украина делает сериалы такого качества и такого смысла. Что наконец-то нашлись люди, которые вспомнили, что наша история и наша культура полны интересного, что может быть ярко, колоритно и захватывающе быть воплощено на экране. Что нашлись люди, кто вложил в это деньги. Надеюсь, "Спіймати Кайдаша" не станет для Украины уникальным проектом, а всего лишь первым из многих.
I've already watched it 2 times in one breath. I just found out that the series is closed.. it's just a pity as much as possible. I want to see that Motri will still have a child, that Lavrin and Melashka will get better.... What 's with the father ? Unclear.
According to the book, there were still more developments. I went to read.
I had fun with a blunder - they had 2009 on the calendar and push-button phones, and the ashtray in either a bar or a store was made from a can of a new nonstop that appeared in 2018.
I've already watched it twice, and I'll review it a third time. I am very glad that such beautiful projects are being created in Ukraine, not cut off from life, here life is shown as it is. I recommend it to everyone, this series will sink into the soul for a long time.
Будучи дитиною, що кожного літа жила у бабусі в селі на Чернігівщині, я ловила флешбеки кожної серії. Магазин зі столиками та невід’ємними п’яницями, застілля надворі до ночі зі співами, дискотеки у клубі, весілля з конкурсами. Мені подобалося спостерігати за цим, було весело, поки я не почала розуміти, наскільки відверто й щиро показана безнадійність життя людей в селі. Ставлення до жінки, до батьків, плітки у магазині, відносини між родичами...Останні дві серії я майже безперервно плакала, бо я ніколи б не хотіла так жити. Але я точно запам’ятала цей серіал.
@dowelena: точно, й я так дивилася. Спочатку дивишся й ностальгуєш -- ооооо, круто, та це ж ми, ми так живемо! Наприкінці дивишься й плачешь -- ой-йой, та це ж ми, ми так живемо(((( Серіал дуже крутий, але гумору і надії не вистачило. Не діло це, коли дивишься про себе й вдавитися хочеться.
Акторам бажаю кар'єрного розвитку, щоб не загубились в серіалах про ментів, хоча Мотря вже там) Взагалі сподобалось як з плином часу в них з'являлись мобільні, ноутбук, пральна машинка, Карпо машину придбав, в принципі це показує що якісь можливості в селі є, а не тільки в місті Дуже смішно зараз про 5000 гривень на весілля (це з 2 серії), який же це був статок в 2002 при зарплатнях в 300-400 гривень Дякую за серіал!
P.S. Український кіноматограф за останні роки дуже прогресує і це радує.
Сельский клуб, магаз, школа и библиотека твоего детства. Один в один. Ковры в полоску и с оленями, печки и серванты.
Несменные традиции. Вареники. Замерзшее в доме ведро воды. Деревенский дискач. Драки - святое дело.
Бесконечные долги в магазине. Непрекращающаяся бухаловка. Секс за водокачкой.
Иногда он заканчивается даже свадьбой, долги за которую отдают годами.
Актеры - великолепны. Они не играют, они просто есть.
Сначала подмечаешь словечки, узнаешь соседей и диалоги. Ржешь - комедия же. Но затем понимаешь - это не колорит. Это никакая не комедия, а лютая безнадега. Лютейшая.
Вот так я узнала, что в Украине снимают сериалы. С настоящими актерами, светом, музыкой и вот этим всем.
Очень рекомендую всем, но понять смогут только избранные )
Надеюсь, никто из вас не входит в их число.
Неймовірні актори, яким неможливо не співчувати. І добре, що всі герої не чорно-білі, а зображені спражніми людьми з усіма їх недоліками та тарганами, а також болем та позитивом.
За останню серію окрема подяка творцям серіалу. Болюча тема, але замовчувати її не можна.
І як же життєво все зображено...
Під час перегляду і ржала, і плакала, і співчувала всім по черзі, навіть тим, хто бісив спочатку..
Офігіла від Мелашки, але з однієї сторони і можна зрозуміти..
А Лаврін то просто 💓
Если в начале ещё хоть как-то бывало смешно, то под конец такая уже тоска зелёная, что утопиться хочется. И да, мы, может, живём вот так плохо и по-дурацки, но точно не так безнадёжно. Короче, посмотрела залпом за 3 дня, сижу в депрессии, но всё же горжусь, что Украина делает сериалы такого качества и такого смысла. Что наконец-то нашлись люди, которые вспомнили, что наша история и наша культура полны интересного, что может быть ярко, колоритно и захватывающе быть воплощено на экране. Что нашлись люди, кто вложил в это деньги. Надеюсь, "Спіймати Кайдаша" не станет для Украины уникальным проектом, а всего лишь первым из многих.
According to the book, there were still more developments. I went to read.
I had fun with a blunder - they had 2009 on the calendar and push-button phones, and the ashtray in either a bar or a store was made from a can of a new nonstop that appeared in 2018.
довго уникала цього серіалу і дуже шкодую, що взялась за нього лише зараз
рада вкотре переконатись, що українське = якісне
Взагалі сподобалось як з плином часу в них з'являлись мобільні, ноутбук, пральна машинка, Карпо машину придбав, в принципі це показує що якісь можливості в селі є, а не тільки в місті
Дуже смішно зараз про 5000 гривень на весілля (це з 2 серії), який же це був статок в 2002 при зарплатнях в 300-400 гривень
Дякую за серіал!
Я в конце: 🥲🥹😩🥺😭